І попіл тихо засипає,
Усі місця ще теплих слів,
А час у подиху минає,
Залишить холод мертвих днів.
В душі вогонь іще палає,
Перетіка в пекельний гнів,
А рана досі не заживає,
І спиш вночі без світлих снів.
Бринів... чудовий голос літа,
Із смаком попелу і сліз...
Дитинства сповненого світла,
Змиває хвиля свіжий слід.
10.02.2023
