Живеш, жуєш, болото місиш
Спокійно тягнеш свій тягар
Реально мислиш, вже не мрієш
Невпинно свій втрачаєш дар.
Не твориш, більше не радієш
Лише в пилюці ще жеврієш
Розливши щедрості нектар
Зібрать в долоні не зумієш!
Вогонь шалений не розвієш
Здійнявсь котрий за довгий час
Поглянь у дзеркало, сивієш
А за плечима лиш печаль.
17.12.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар